Зміст Вступ 3 Розділ 1. Поняття та психологічні особливості уяви 5 1.1. Уява як психічний процес 5 1.2 Види уяви: репродуктивні творчі фантазії 9 Розділ 2. Експериментальне дослідження розвитку уяви у дітей 14 2.1. Використання художнього інтересу молодших школярів до казки як основа розвитку уяви 14 2.2. Використання казок у експериментальній системі навчально-виховної роботи як умови успішного розвитку уяви дітей 18 Висновки 27 Список використаних джерел 29 Додатки 31 Список використаних джерел Актуальные вопросы формирования интереса в обучении: Учеб.пособие / под ред. Г.И.Щукиной. - М.: Просвещение, 1984. - 176 с. Арнаудов М.П. Психология литературного творчества. - М.: Прогресс, 1970. - 645 с. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. - М.: Знание, 1981. - 96 с. Брушлинский А.В. Воображение и творчество: Трудности в трактовке воображения // Научное творчество. - М.: Наука, 1969. - С. 341 - 346. Будіянський М. Ф. Психологія особистості: Учбово-метод. посіб. - О.: АстроПринт, 1999. — 112 с. Венгер Л.А., Мухина В.С. Психология. - М.: Просвещение, 1998. - 336 с. Верховинець В.М. Весняночка: Ігри з піснями для дітей дошкільного віку та молодших школярів. 4-е вид. - К.: Муз.Україна, 1979. - 339 с. Вікова психологія / Під ред. Г.С.Костюка. - К.: Радянська школа, 1976. - 272 с. Волков И.П. Приобщение школьников к творчеству: Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1982. - 144 с. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. - Спб.: Союз, 1997. - 96 с. Денисюк А.С. Розвиток уяви учнів молодшого шкільного віку на уроках читання. - К.: Радянська школа, 1971. - 191 с. Джонсон Роберт. Сноведения и фантазии: Анализ и использование. - М.: REFL - book, ВАЛКЕР, 1996. - 287 с. Дивна сопілка: Українські народні казки: Для дітей молодшого шкільного віку. - 2-ге вид. - Львів: Каменяр, 1989 - 280 с. Дудецкий А.Я. Теоретические вопросы воображени и творчества. - Смоленск: СГПИ, 1974. - 153 с. Єрмолова-Толина Л.Б. Проблемы развития творческих способностей детей // Вопросы психологии. - 1975. - № 5. - С. 166 - 175. Заброцький М. М. Вікова психологія: Навч. посібник. - К., 1998. — 92 с. Исагулов З.И. Воображение и его роль в литературно-художественном творчестве. - Алма-Ата: Знание, 1971. - 34 с. Коршунова Л.С. Воображение и его роль в познании. - М.: Изд-во МГУ, 1979. - 145 с. Максименко С. Д., Зайчук В. О., Клименко В. В., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Підруч. для студ. вищих навч. закл. / С.Д. Максименко (заг.ред.). — К.: Форум, 2000. — 543 с. Натадзе Р.Г. Воображение как фактор поведения. Эксперимент исследования. - Тбилиси: Мецниереба, 1972. - 184 с. Психологія: Навч. посібник для студ. і слухачів комплексу "Освіта". - Рівне: ЦНТЕІ, 2002. — 117 с. Розет И.М. Психология фантазии: Экспериментально-теоретические исследования внутренних закономерностей продукта умственной деятельности. - 2-е изд. - Минск: Университетское, 1991. - 339 с. Роменець В. А. Психологія творчості: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — 2. вид., доп. — К.: Либідь, 2001. — 286 с. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - К.: Радянська школа, 1988. - 272 с. Трофімов Ю. Л., Рибалка В. В., Гончарук П. А., Гончарук П. А., Кириленко Т. С., Кудріна Т. С. Психологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. - 3. вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — 558 с. Ушинский К.Д. Процесс воображения. Воображение пассивное. Воображение активное. История воображения. Педагогические сочинения: В 6 тт. Т. 5. - М.: Педагогика, 1990. - С. 300. ДОДАТОК 1 ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ Тема. Казки. Мета. Систематизувати знання учнів про казки, здобуті ними на уроках і в процесі самостійного читання. Обладнання. Грамзаписи з уривками опери М.В.Лисенка “Коза-дереза”, репродукції картин В.Васнецова “Іван-царевич на сірому вовку”, “Альонушка”; В.Литвиненка “Царівна-жаба”. Після короткого вступного слова про значення і роль казок в житті людини, про історію їх створення розповідаємо про використання казкових образів у художній літературі. Т.Г.Шевченко, І.Я.Франко, О.С.Пушкін, Леся Українка, М.М.Коцюбинський, М.Горький з дитинства любили казки. Пізніше у своїй творчості письменники зверталися до казкових образів, сюжетів, художніх особливостей і на зразок народних писали свої власні казки. Бесіда. Запропонуємо учням спочатку назвати прочитані ними казки про тварин, потім запитати, які казки їм більше сподобалися. Найчастіше це будуть казки “Пан Коцький”, “Рукавичка”, “Коза-дереза”, “Солом(яний бичок”, “Котик і Півник”, “Як лев утонув у колодязі”, “Кривенька качечка”, “Дружні звірі” та інші. Після відповідей можна задати ряд запитань: Чим запам(яталася і що сподобалося в казці? Назвіть її персонажів? Хто із героїв казки найбільше сподобався і чому? Що повчального у казці? На цьому уроці важливо створити умови для вільного обміну думками, враженнями. Діти починають пригадувати окремі епізоди, висловлюють своє ставлення до вчинків героїв, роблять висновки про зв(язок казки з життям. Учні молодших класів розуміють, що у казках про тварин відображаються людські стосунки. Такий обмін думками і враженнями сприяє розвитку творчої уяви і мовлення, викликає у дитини приємні відчуття, які підштовхують до створення власних казок. - Мені сподобалася казка “Як лев потонув у колодязі”. В цій казці лисиця не така користолюбовна й хижа, як в інших. Правда, вона і тут хитра, проте хитрує не лише заради своєї користі, а й заради всіх лісових звірів, які терпіли від грізного лева, - ділиться своїми враженнями один з учнів. Серед фантастично-героїчних і пригодницьких казок будуть названі “Котигорошко”, “Кирило Кожум(яка”, “Іван - богатир”, “Іван - мужицький син”, “Летючий корабель”, “Ох”, “Кобиляча голова” та інші. - Чим же вони вам запам(яталися? Чим відрізняються ці казки від казок про тварин? Які в них персонажі? Чим відрізняється позитивний герой (Котигорошко, Іван-богатир, наприклад), від звичайних людей? З ким бореться герой? Кого захищає? Які в нього помічники? Які чарівні предмети зустрічаються в казках? Що в ній реальне, що фантастичне? Яка основна думка казки? - У казці “Кирило Кожум(яка” мені подобається сміливий сильний богатир, який захистив киян і князівну від неминучої смерті, від страшного змія-людоїда. Кирило Кожум(яка не тільки сильний, а й розумний. Адже, щоб змій не дістав його, він обмотався коноплями та обсмалився, втративши на це 12 возів конопель і 12 бочок смоли. Після довгого і важкого бою він вбиває лютого ворога киян своєю десятипудовою булавою. А народ на честь цієї перемоги назвав урочище, де жив Кирило, його ім(ям. І до цього часу на Подолі є Кожум(яцька вулиця - розповідала учениця Оленка. ДОДАТОК 2 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КОМПОЗИЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ СПЕКТАКЛЮ “ЛІСОВА КАЗКА” В експозиції ми знайомимося з дійовими особами спектаклю. Весна... Пробуджується життя у лісі. Русалка з Перелесником граються на галявині. Але проти них виступає Водяний - батько Русалки: “Сьогодні Перелесник в одному лісі, а завтра в іншому!” Він проганає їх додому. Так експозиція вводить нас в дію, в якій ми знайомимося з мешканцями лісу. Слухаючи музику, ми розуміємо, що дія відбувається в дрімучих лісах Волині. Стає зрозумілим і жанр спектаклю демі-класік. В лісі Русалка зустрічає Людину. Вона пробує переконати Лісовика прогнати людину з лісу, але Лісовик відмовляє - йому подобаються люди. Так закінчується зав’язка. З приходом весни прокидається Мавка. Радістю дихає її зустріч з батьком, Лісовиком і Русалкою. Але раптом в лісі стало тривожно. Це з’явилося лісове Чудовисько - втілення людського зла і підступності. ... А Людина все ходить по лісі, грає на сопілочці, милується природою. Вона хоче змайструвати з молодого дерева нову сопілку. Рвучким рухом його зупиняє Мавка: “Не згублюй дерево!” Лукаш зворушений, бо він вперше побачив лісову красуню. Два молодих хлопці, котрі давно шукають друга, який загубився в лісі, відводять Лукаша на свято. Танці, ігри, сміх! Тільки Лукаш сумує за Мавкою. Образ її постійно стоїть перед очима. Тут ми бачимо, що розвиток спектаклю не йде вгору, а навпаки наявні також навмисні спади, як би повернення назад з метою нагромадження засобів для наступного піднесення на більш високу ступінь. Але ось вони зустрілися знову! Це кульмінація. Лукаш знайомить своїх друзів з Мавкою. А люди не сприймають її: і одягнена вона не так, і дивиться по-іншому... Лукаш в розпачі: він любить Мавку, але не може залишитися з нею в лісі, адже все його життя пов’язано з людьми. І знову з’являється Лісове Чудовисько - втілення людського зла і підступності, яке так безжалісно розлучило Лукаша і Мавку. В розв’язці Лукаш повертається до людей, Мавка - в свій фантастичний світ. Вона не вірить в зраду... З відчаєм і надією вона простягає до глядачів руки: “Люди! Чому ви буваєте такі жорстокі?” Так розв’язка витікає з усього ходу танцювальної дії, завершує думку і ставить ясну крапку в спектаклі “Лісова казка”. Успіх спектаклю в значній мірі визначається повноцінною якістю літературного сценарію і гармонійним співвідношенням всіх частин. Велику роль в створенні романтичної атмосфери спектаклю відіграли музика і лексика. Поєднання народних елементів українського танцю з відомими народними мелодіями відобразило суть драматичного конфлікту - становлення світу високих почуттів з людською жорстокістю. Головна роль в спектаклі відводиться танцювальним епізодам, з’єднаним між собою логікою музично-драматичного розвитку і послідовним розгортанням основної сюжетної лінії - душевних переживань лісової Мавки і Лукаша. Центральне місце займає образ Мавки, втілюючої поетичний, піднесений початок. Втіленню її душевних переживань і почуттів присвячено ряд ключових танцювальних епізодів. Складна і протирічна натура Лукаша розкривається в його стосунках з Мавкою і друзями. У відповідності з тим, в чию “сферу впливу” Лукаш потрапляє, міняється характер хореографічної партії. Танець виходить то лірико-романтичний, то народно-побутовий. Як своєрідна діюча особа, виступає в “Лісовій казці” природа, втилюючись шляхом зображення фантастичних мешканців лісу, введенням спеціальних мальовничо-танцювальних картин: танок русалок, танець Водяного і Переліска, танець лісового Чудовиська. Природа в спектаклі живе одним життям з героями спектаклю, сама стає “частиною людського життя”. Частиною драматургії спектаклю стала декорація. Художники зуміли досягти органічного поєднання мальовничого компонента з музично-хореографічним.